Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Товма А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Иванько О. Г. Индекс Sokolow–Lyon у подростков с артериальной гипертензией в прогнозе концентрической гипертрофии левого желудочка сердца в отдалённый период наблюдения [Електронний ресурс] / О. Г. Иванько, А. В. Товма, А. В. Каменщик, М. В. Пацера // Запорожский медицинский журнал. - 2017. - Т. 19, № 1. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2017_19_1_5 | ||
| 2. | 
Товма А. В. Значение однонуклеотидных полиморфизмов генов семейства NFATC в развитии гипертрофии левого желудочка при первичной артериальной гипертензии у подростков [Електронний ресурс] / А. В. Товма, А. М. Камышный, А. В. Каменщик, О. Г. Иванько // Патологія. - 2017. - Т. 14, № 3. - С. 282-286. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2017_14_3_8 Цель работы - установить возможность ассоциации однонуклеотидных полиморфизмов (SNP) генов NFATC1 и NFATC4 с развитием концентрической гипертрофии левого желудочка (ГЛЖ) у подростков 16 - 18 лет с впервые выявленной первичной артериальной гипертензией (АГ). В исследование включены 74 подростка в возрасте 16 - 18 лет (50 юношей и 24 девушки), у которых впервые в ходе профилактического медицинского осмотра выявлена первичная АГ. У 32 (43 %) подростков при эхокардиоскопии (ЭхоКС) установлены признаки концентрической ГЛЖ. У 42 (57 %) молодых людей с АГ группы контроля показатели ЭхоКС левого желудочка сердца были в пределах возрастной нормы. На следующем этапе исследования проводилось генотипирование с использованием образцов тотальной ДНК, выделенной из цельной венозной крови стандартным методом. Молекулярно-генетическое исследование проводились методом полимеразной цепной реакции (ПЦР) в режиме реального времени. Как показали результаты генотипирования и статистический анализ, ассоциация SNP с ГЛЖ выявлена в отношении rs2229309 гена NFATC4 и не подтверждена для SNP (rs7240256, rs11665469, rs754505) гена NFATC1. Таким образом, статистически значимые отличия (p << 0,05) частот встречаемости выявлены для гетерозиготного генотипа rs2229309 гена NFATC4, который почти в 2 раза чаще встречается у подростков с первичной АГ с предрасположенностью к раннему формированию ГЛЖ. Прогностическая чувствительность признака "гетерозиготный генотип CG rs2229309 гена NFATC4" в отношении развития концентрической ГЛЖ сердца у подростков в возрасте 16 - 18 лет с первичной АГ составила 46 %, специфичность - 74 %, точность - 62 %. Отношение шансов развития концентрической ГЛЖ сердца у подростков с выявленным признаком составило 2,43 с 95 % доверительным интервалом от 0,78 до 7,58. В этой группе больных также установлено преобладание носителей аллели G. Выводы: у подростков с первичной артериальной гипертензией, выявленной в возрасте 16 - 18 лет, установлена клиническая ассоциация гетерозиготного состояния CG rs2229309 гена NFATC4 и более высокой частоты аллели G с формированием ГЛЖ в этом возрасте. Показатели генотипирования rs2229309 гена NFATC4 могут быть использованы для определения риска развития ГЛЖ у подростков с АГ. | ||
| 3. | 
Іванько О. Г. Досвід організації допомоги студентам з первинною артеріальною гіпертензією у Запорізькому державному медичному університеті [Електронний ресурс] / О. Г. Іванько, А. В. Товма, М. В. Пацера, Н. Г. Волох // Современная педиатрия. - 2018. - № 3. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_3_4 Своєчасна діагностика та лікування первинної артеріальної гіпертензії (АГ) у молодих осіб має велике значення для запобігання ускладненням захворювання і передчасній смерті у дорослому віці. Мета роботи - обговорення ефективності програми діагностики, профілактики та лікування первинної АГ у студентів, створеної на основі щорічних профілактичних медичних оглядів, і подальшого спостереження за участю медичного персоналу кафедр педіатричного та терапевтичного профілю. Щорічно в медичному університеті у студентів-першокурсників під час профілактичного огляду вимірюється артеріальний тиск (АТ). Підставою для подальшого медичного обстеження стають значення АТ 120/80 мм рт. ст. і вище. Діагноз первинної АГ підтверджується добовим моніторуванням АТ і поглибленим клініко-лабораторним та інструментальним обстеженням. З огляду на те, що суб'єктивні скарги у підлітків із первинною АГ є малоінформативними для діагнозу та прогнозу, для визначення загального стану здоров'я використовували запитальник SF-36. Гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ) серця є однією з найбільш несприятливих кардіоваскулярних подій у молодих людей з АГ, тому для уточнення предикторів розвитку ГЛШ проводили ехокардіоскопію, електрокардіографію (ЕКГ) і дослідження поліморфізму (SNP) генів сімейства NFATC. Діагноз первинної АГ встановлюється щорічно у близько 19 % першокурсників. Серед них з АГ виявлено 16,7 % осіб із "високими нормальними цифрами АТ", лабільну АГ - у 48,8 % підлітків, стабільну АГ - у 23,8 % осіб, "гіпертензію білого халату" - у 8,3 % осіб і масковану гіпертензію (виявлялася тільки методом ДМАТ) - у 4,8 % осіб. Встановлено, що 29,8 % підлітків з уперше виявленою АГ мали на ЕКГ позитивний щодо ГЛШ індекс Соколова - Лайона, і подальше обстеження цих хворих протягом 6 - 12 міс виявило її формування. Виявлено асоціацію генотипу CG SNP rs2229309 гена NFATC4 із розвитком ГЛШ. Перераховані ознаки, як прогностично несприятливі, можуть бути використані для своєчасного призначення медикаментозного лікування. Зроблено висновки, що для організації медичної допомоги студентам із вперше виявленою первинною АГ необхідно впроваджувати медичний скринінг підвищених цифр АТ і клінічне обстеження з вивченням прогностичних предикторів несприятливого перебігу захворювання. | ||
| 4. | 
Иванько О. Г. Влияние генотипов NFATC1 и NFATC4 на самооценку качества жизни у подростков 16–18 лет с первичной артериальной гипертензией [Електронний ресурс] / О. Г. Иванько, А. В. Товма // Здоров'я дитини. - 2018. - Т. 13, № 5. - С. 432-437. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2018_13_5_4 Исследования, направленные на фенотипирование вариаций генов NFATC, могут быть перспективными для изучения патогенеза и клинических проявлений артериальной гипертензии (АГ) у молодых лиц. Цель исследования - определение влияния вариабельности генов NFATC1 и NFATC4 на оценки качества жизни (КЖ) в соответствии с анкетой SF-36 у подростков с первичной АГ. Объект исследования - 84 подростка 16 - 18 лет, студенты медицинского университета. В начале исследования и через 2 года, по достижении молодыми людьми возраста 18 лет, всем обследованным проводилось анкетирование с использованием опросника SF-36. В плане клинического исследования использовали офисные измерения артериального давления (АД), суточный мониторинг АД (аппарат CardioTens), инструментально-лабораторное тестирование с целью исключения симптоматической АГ, молекулярно-генетическое определение экспрессии генов NFATC1 и NFATC4 и частоты встречаемости их однонуклеотидных полиморфизмов rs7240256, rs11665469, rs754505, rs2229309. Исследование выявило повышенную экспрессию названных генов, которые в 3 и 17 раз соответственно превышали референтные уровни. Генотип ТТ rs11665469 гена NFATC1 был ассоциирован с самыми низкими оценками КЖ жизни у больных АГ, которые составили лишь 75 % от идеального уровня, за счет неудовлетворенности больных общим состоянием своего здоровья; уровнем ролевого функционирования, обусловленным физическим состоянием; уровнем социального функционирования; наличием боли; жизненной активностью и психическим здоровьем. Выводы: установлена ассоциация генотипа ТТ rs11665469 NFATC1 с низкой самооценкой КЖ его носителей. Впервые полученные данные свидетельствуют о том, что генотипы rs11665469 NFATC1 влияют на самочувствие больных молодого возраста с АГ и поэтому, возможно, принимают участие в формировании патогенеза АГ. | ||
| 5. |
Товма А. В. Прогностичні ознаки ускладненого перебігу первинної артеріальної гіпертензії у підлітків 16–17 років [Електронний ресурс] / А. В. Товма // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № 4. - С. 225-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_4_7 Швидкий розвиток ускладнень первинної артеріальної гіпертензії (АГ) у підлітків 16 - 17 років, які знаходяться за умов психологічного перевантаження під час навчання у вищій школі, створює передумови для прогнозування перебігу гіпертензії. Мета дослідження - розробити алгоритми прогнозу стабільної АГ та розвитку ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця у наступні 12 міс після встановлення діагнозу первинної АГ у підлітків. Основну групу із діагнозом АГ становили 84 підлітки, із них 40 (47,6 %) юнаків і 44 (52,4 %) дівчини, у яких на підставі офісних вимірювань артеріального тиску (АТ) з інтервалом в 1 - 2 тиж щонайменше двічі значення АТ були <$Esymbol У~120 "/" 80> мм рт.ст., а добовий моніторинг АТ (ДМАТ) встановив навантаження гіпертензією >> 95 перцентилі 25 - 50 % і більше від добового часу. План обстеження включав загальноклінічні та інструментальні методи (електрокардіографія (ЕКГ) з визначенням традиційних показників і додатковим амплітудним ЕКГ-індексом Соколова - Лайона, холтерівське моніторування ЕКГ, ехокардіографія). Для порівняння досліджуваних показників використовували дані осіб контрольної групи, яку становили 40 підлітків (13 (32,5 %) юнаків і 27 (67,5 %) дівчат) з нормотензією. Результати спостережень оброблено з використанням програми медичної статистики Statistica v.6.0. Несприятливими предикторами розвитку стабільної АГ є середня ЧСС вночі більше за 62 на хв за методом холтерівського моніторування ЕКГ, середньодобовий пульсовий АТ за ДМАТ більше ніж 57 мм рт.ст. та індекс маси тіла (ІМТ) вище за 25 кг/м<^>2 | ||
| 6. | 
Іванько О. Г. Можливості та обмеження фізичної терапії у підлітків з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. Г. Іванько, Є. Л. Михалюк, І. М. Ляхова, В. Я. Підкова, С. Г. Пузік, А. В. Товма, Л. І. Левченко // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2020. - Т. 5, № 3. - С. 359-365. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2020_5_3_50 | ||
| 7. |
Іванько О. Г. Ендотелін, ренін, копептин, тестостерон, естрадіол, остеокальцин та PIVKA-II у підлітків віком 17 років із вперше виявленою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. Г. Іванько, А. В. Товма, М. В. Пацера, О. В. Соляник, О. С. Круть // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 3. - С. 133-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2022_17_3_5 Мета роботи - залежно від гендерної ознаки та перебігу хвороби в підлітків віком 17 років у порівняльному дослідженні із здоровими особами дослідити вміст у крові біологічно активних речовин - пептидів та гормонів, спроможних впливати на артеріальний тиск (АТ) та розвиток артеріальної гіпертензії (АГ). Обстежено 87 підлітків (37 юнаків та 50 дівчат), які в подальшому ввійшли до 4 основних (підлітки жіночої та чоловічої статі із стабільною та лабільною АГ) та 2 контрольних (26 дівчат та юнаків із нормальним артеріальним тиском крові) груп спостереження. Усім підліткам проведений добовий моніторинг АТ та комплексне клінічне обстеження, яке виключило симптоматичну АГ. У всіх підлітків визначали сироваткові концентрації біологічно активних сполук, а саме: ендотеліну, реніну, копептину, тестостерону, естрадіолу, остеокальцину та PIVKA-II (протеїну, що виникає в разі дефіциту вітаміну K) методами імуноферментного аналізу. Визначено, що найважливіша особливість, яка відрізняє підлітків з АГ від однолітків із нормальним АТ, стосується реніну, сироваткові концентрації якого майже в 1,5 раза підвищені в юнаків із лабільною АГ та вдвічі - із стабільною АГ. У дівчат виявлені такі ж закономірності з перевищенням рівня реніну більше ніж удвічі при стабільній АГ. У дівчат, незалежно від перебігу АГ, були підвищені показники ендотеліну. Крім того, дівчата зі стабільною АГ мали й високі показники PIVKA-II. Висновки: підвищення рівня сироваткового реніну в юнаків та дівчат пізнього пубертатного віку як показника ренальної дисфункції можна вважати суттєвою ознакою розвитку АГ у підлітків. Встановлення важливого значення ниркової дисфункції з підвищенням рівня вазопресорних гормонів спрямовує терапевтичні зусилля при лікуванні підлітків з АГ саме на корекцію цієї ланки патогенезу юнакової АГ. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |